Клінічні дослідження гіпораміну в педіатрії проводили з використанням кількох лікарських форм: таблетки сублінгвальні 0,02 г, ліофілізований гіпорамін 0,02 г (для приготування 0,1% стерильного розчину ex tempore), мазь 0,5% і супозиторії для дітей 0,03 г (лікарська форма загальнорезорбтивної дії) в 5 лікувальних установах (Інститут вірусології РАМН ім. Д.І. Івановського, ЦНИКВИ МЗ РФ, кафедра шкірних та венеричних хвороб РДМУ, кафедра дитячих інфекційних хвороб РДМУ, кафедра дитячих РМАПО МЗ РФ). Ефективність та переносність гіпораміну вивчали у 251 хворого віком від 2 місяців до 14 років, серед яких було 120 хворих з ГРВІ, 37 – з вітряною віспою, 69 – з герпесвірусними дерматозами, 25 – з папіломавірусними дерматозами. Відзначено добру переносність всіх лікарських форм гіпораміну у дітей, не відзначено локальних подразнювальних, аллергізувальних та загальнотоксичних проявів. Всі клініки засвідчують високу, статистично вірогідну, ефективність гіпораміну, в тому числі при застосуванні його у вигляді монотерапії. Так, в Інституті вірусології ім. Д.І. Івановського РАМН, проведено клінічні дослідження 42 хворих дитячого віку з гострими респіраторними вірусними інфекціями (грип, парагрип, аденовірусні та РС-вірусні захворювання, а також мікст-інфекції), в тому числі таких, що перебігають з обструктивним синдромом і пневмонією. При цьому встановлено, що поєднане лікування гіпораміном у вигляді супозиторіїв і сублінгвальних таблеток із застосуванням водних розчинів ліофілізованого гіпораміну у вигляді інгаляцій і крапель в ніс, сприяє вірогідному скороченню тривалості основних клінічних проявів, таких як кашель, риніт, лихоманка, стеноз гортані, хрипи в легенях. Відзначено також більш швидке (в 3 рази) зникнення вірусного антигену з клітин циліндричного епітелію слизової оболонки носа і скорочення термінів одужання дітей в порівнянні з хворими, котрі отримували традиційне лікування (симптоматична і десенсибілізуюча терапія, та, при необхідності, антибіотики). Застосування гіпораміну у дітей з ГРВІ дозволило знизити частоту виникнення ускладнень і, у зв'язку з цим, – необхідність застосування антибіотиків. Значно скоротилися терміни перебування дітей в стаціонарі, що особливо важливо для дітей молодшого віку (5,8±0,36 доби – у випробувальній групі та 10,0±1,22 доби – в контрольній групі). На кафедрі дитячих інфекційних хвороб РДМУ отримані аналогічні результати при лікуванні 78 дітей, які страждали на поєднання ГРВІ з синдромом крупа (стеноз гортані I-II ступеня, обструктивний бронхіт). Застосування гіпораміну сприяло вірогідному скороченню тривалості основних клінічних симптомів (температурна реакція, задишка, явища стенозу, осиплість голосу) і термінів перебування пацієнтів дитячого віку в стаціонарі. У хворих, які отримували гіпорамін за схемою, що передбачає одночасне застосування гіпораміну у вигляді інгаляцій, таблеток для санації порожнини рота, крапель в ніс і супозиторіїв, призначення антибіотиків знадобилося лише в 50% випадків, в той час як в контрольній групі – в 70% випадків. Значний інтерес становлять дослідження, проведені кафедрою дитячих інфекцій РМАПО, де гіпораміном лікували 37 дітей, хворих на вітряну віспу. Порівняння даних про клінічну ефективність гіпораміну у вигляді супозиторіїв, мазей, таблеток і засобів традиційної терапії (симптоматичні, десенсибілізаційні засоби й місцева обробка розчином діамантового зеленого), свідчить про те, що при застосуванні гіпораміну спостерігається більш швидке припинення появи нових висипань і зворотний розвиток везикульозних елементів (утворення кірочок і їх відпадання), особливо в випадках призначення препарату на ранніх термінах хвороби (1-3 добу). Заслуговують на увагу дані, отримані кафедрою шкірних хвороб лікувального факультету РДМУ при лікуванні 46 дітей з герпесвірусними дерматозами, коли гіпорамін застосовували у вигляді супозиторіїв, мазей та сублінгвальних таблеток. Так, у всіх пацієнтів, які отримували гіпорамін, відзначено більш швидке, статистично вірогідне зникнення клінічних симптомів: регрес висипань, відсутність свіжих проявів, поліпшення загального стану і самопочуття, в порівнянні з контрольною групою, що одержувала традиційні препарати (таблетки та мазь бонафтона). При цьому дані серологічного дослідження також показали вірогідне зниження титрів противірусних антитіл в випробувальній групі, в той час як в контрольній групі, титр антитіл продовжував залишатися високим. Середні терміни одужання дітей при монотерапії гіпораміном (7,0 ± 0,5 добу.) вірогідно коротше, ніж у контрольній групі (10,0 ± 0,5 діб.). Не менш цікаві дані отримані стосовно 44 дітей з вірусними захворюваннями шкіри та слизових оболонок у Відділенні дитячої дерматології ЦНИКВИ МЗ РФ при вивченні гіпораміну у вигляді супозиторіїв, мазі 0,5% і сублінгвальних таблеток. Ефективність гіпораміну при деяких вірусних дерматозах, таких як бородавки, гострі кондиломи й контагіозний молюск, не відрізнялася від методів традиційної терапії (мазь теброфенова й ін.), але застосування гіпораміну в поєднанні з радикальним видаленням вірусних папульозних елементів, попереджало надалі рецидиви захворювання (профілактичний ефект). Однак, недостатня кількість хворих по кожній нозологічній формі папіломавірусних та інших вірусних дерматозів і відсутність статистично вірогідних результатів, не дозволили включити ці дані в перелік показань для застосування гіпораміну. У пацієнтів, які страждали на рецидивний герпес обличчя, монотерапія гіпораміном призводила до вірогідного скорочення термінів регресії висипань герпесу (8,50 ± 0,92 діб) в порівнянні з контрольною групою, де використовували традиційну терапію – ацикловір (9,75 ± 2,63 діб). При цьому відзначено зменшення частоти рецидивів захворювання. Всі клініки рекомендували препарат гіпорамін для використання в педіатрії як противірусний засіб в стаціонарних і в амбулаторних умовах при різних гострих і хронічних захворюваннях вірусної етіології, таких як: гострі респіраторні вірусні інфекції (грип, парагрип, аденовірусні й PC-вірусні захворювання, а також мікст-інфекції), котрі в тому числі протікають з обструктивним синдромом і пневмонією; захворювання, викликані Herpes simplex (гострі та рецидивні форми простого герпесу); захворювання, викликані Varicella zoster (вітряна віспа). Водночас клініцисти відзначили в якості сприятливого фактору, наявність великого асортименту лікарських форм гіпораміну і зручність їх застосування [4, 5].