fbpx

Навіть у розвинених країнах, інфекція стрептокока b (СГБ) у новонароджених, спричиняє медикам чимало проблем. У попередній нашій публікації, ми вже розглядали, які заходи з профілактики стрептококової інфекції пропонує Американська Академія педіатрії.У поточному матеріалі зупинимося на рекомендаціях із діагностики та лікування цього серйозного захворювання.

Клінічні прояви

Як писали раніше, перші симптоми ранньої інфекції стрептокока групи b, у більшості новонароджених розвиваються протягом перших 12–48 годин після пологів. Симптоматика при цьому виникає не специфічна, варіативна. Перелік проявів широкий:

  • тахікардія й тахіпное;
  • сонливість;
  • кардіореспіраторна недостатність різного ступеня вираженості;
  • персистуюча легенева гіпертензія новонародженого;
  • перинатальна енцефалопатія.

У випадку з пізньою інфекцією СГБ, котра розвивається протягом 7–89 днів життя, процес перебігає за типом бактеріємії без чіткої локалізації вогнища. Симптоми такі:

  • лихоманка вище 38 ° C;
  • сонливість;
  • поганий апетит;
  • тахіпное і / або епізоди апное;
  • занепокоєння, дратівливість.

У разі розвитку менінгіту, приєднується загальномозкова симптоматика: блювота, перепади температури тіла, судоми, вибухання тім’ячка.

У ряді випадків, бактеріємія має своє джерело. Локалізація такого фокуса СГБ-інфекції є відразу й діагнозом: остеомієліт, артрит, аденіт й т.і., в залежності від того, де розташовується основне вогнище.

Остеомієліт часто протікає без вираженої гіпертермії та призводить до деформацій скелета дитини. Ускладненнями менінгіту нерідко стають глухота, епілептичні напади, набуті вади розвитку центральної нервової системи.

ДіагностикаКолонії бета-гемолітичного стрептокока на кров’яному агарі

Грунтується на лабораторних та інструментальних методах обстеження:

  • бактеріологічне дослідження (посів) крові й сечі;
  • люмбальна пункція й посів ліквору (у разі менінгіту);
  • мікроскопічне та біохімічне дослідження спинномозкової рідини;
  • пункція ураженого суглоба й посів синовіальної рідини;
  • рентгенологічні (КТ) та МРТ методики при даних про ураження кісткової системи.

Діагностичну цінність мають дані МРТ при менінгіті. Дослідження дозволяє виявити вентрикуліт або абсцеси мозку.

Кожна позитивна культура повинна проходити тестування на предмет антибіотикорезистентності збудників.

Початковий етап лікування

У більшості випадків, стрептококи групи b, збудники інфекції в новонароджених, зберігають задовільну чутливість до бета-лактамних антибіотиків.

До отримання результатів посіву на стійкість, рекомендується застосовувати ампіцилін у поєднанні з аміноглікозидами. Така комбінація рекомендується до застосування дітям до 7 днів віком. Підключати на старті більше число антибіотиків або змінювати рекомендовану схему варто лише в разі важкого стану дитини, на фоні дефіциту маси тіла, недоношеності або підозрі на стійкість збудників до ампіциліну (наприклад, якщо мати застосовувала курсами цей препарат раніше).

Новонародженим 8–28 днів у відносно задовільному стані, без ознак менінгіту, рекомендується комбінація ампіциліну й цефтазидиму. Немовлятам 29–90 днів, допускається монотерапія цефтріаксоном.

У разі ускладненого перебігу (менінгіт, стійкість стрептококів до бета-лактамних препаратів), до основної схем додається ванкоміцин. Дозування підбирається відповідно до вікових норм і тяжкості процесу.

Вибір схеми для постійно госпіталізованих дітей здійснюється індивідуально, обов’язково з урахуванням профілю стійкості внутрішньолікарняних штамів стрептокока.

Лікування по посівам

Якщо на живильному середовищі візуалізуються колонії, характерні для стрептокока групи b, необхідно в якості препаратів вибору застосовувати пеніцилін, ампіцилін, цефалоспорин або ванкоміцин. Корекція схеми також, при необхідності, проводиться після отримання даних про профіль резистентності виділених у дитини стрептококів.

У таблиці 1 розглянуто рекомендовані схеми лікування ранньої та пізньої СГБ-інфекції у разі наявності бактеріємії, менінгіту.

Таблиця 1

 

Пологи до 34 тижнів

пологи після 34 тижнів

менше або дорівнює 7 днів життя

більш ніж 7 днів життя

менше або дорівнює 7 днів життя

більш ніж 7 днів життя

бактеріємії

Ампіцилін

50 мг / кг кожні 12 год

75 мг / кг кожні 12 год

50 мг / кг кожні 8 ч

50 мг / кг кожні 8 год

Пеніцилін

50 000 Од / кг кожні 12 год

50 000 Од / кг кожні 8 год

50 000 Од / кг кожні 12 год

50 000 Од / кг кожні 8 год

МЕНІНГІТ

ампіцилін

100 мг / кг кожні 8 год

75 мг / кг кожні 6 год

100 мг / кг кожні 8 год

75 мг / кг кожні 6 год

Пеніцилін

150 000 Од / кг кожні 8 год

125 000 Од / кг кожні 6 год

150 000 Од / кг кожні 8 год

125 Од / кг кожні 6 год

Багатоплідна вагітність

Якщо СГБ-інфекція розвивається в одного з дітей, що народилися в результаті багатоплідної вагітності, братів / сестер необхідно спостерігати на предмет раннього виявлення ознак інфекції. Лікування починається тільки у разі появи характерної симптоматики.

Доказів про ефективність профілактичного курсу щодо розвитку пізньої СГБ-інфекції немає (про це також писали в першій частині статті).

Рецидивна СГБ-інфекція

Виникає у 2,8 % дітей, які перенесли епізод стрептококової інфекції. Більшість рецидивів відбувається в період 3–54 дні після закінчення курсу терапії. Про такий ризик необхідно пам’ятати й сімейним лікарям, батькам.

Рецидиви викликаються, як правило, тим же ж серотипом СГБ, що й перший епізод.

Пов’язуються з низьким рівнем імунітету, слабкою активністю неонатальних антитіл. Внаслідок чого слизові дитини залишаються колонізованими.

Затягувати курс антибіотикотерапії первинної інфекції понад рекомендованих термінів після нормалізації стану немає сенсу: це не запобігає рецидиву.

Перспективи

Антибіотикопрофілактика

Завдяки відбору вагітних жінок з груп ризику щодо інфікування новонароджених СГБ, вдається курсом внутрішньопологової профілактики запобігти розвитку інфекції. Однак такий шлях не позбавлений недоліків.Найперше – порушення дозрівання природного мікробіома немовляти.

Також діти, котрі одержували в ранньому періоді життя антибіотики, частіше страждають на алергічні розлади, ожиріння. У таких немовлят порушується і склад кишкової мікрофлори.

ВакцинаКонцепт вакцини від стрептокока групи b

Крім зазначеної вище причини, антибіотикопрофілактика виявляється малоефективною ще в низці випадків:

  • недоступність бактеріологічної діагностики в окремих регіонах;
  • недоступність антибіотиків в окремих регіонах;
  • стійкість збудників до антибіотиків.

У зв’язку з цим, перспективним виглядає створення вакцини від стрептокока групи b. Так, 99 % інфекцій викликаються 6-ома серотиіпами СГБ, що спонукало дослідників приступити до створення шестивалентній вакцини. У 2016 році, у США були завершені I і II фази клінічних випробувань глікокон’югатних вакцин від СГБ на людях.

Результати вакцинації вагітних і невагітних із групи ризику, показують хорошу ефективність препарату.

За матеріалами Американської Академії Педіатрії