fbpx

Фебрильні судоми в дитини при високій температуріФебрильні судоми – привід відмовитися від вакцинації?

Фебрильні судоми серед дітей не так уже й рідкісні. Педіатрам вони відомі добре, батькам – гірше. І коли виникають на тлі поствакцинальної лихоманки, можуть послужити причиною відмови батьків від щеплень надалі. Хтось переживає за те, що дитина не переносить вакцину, хтось винить у всьому домішки у препаратах для щеплення.

З метою уточнення реальної картини щодо фебрильних судом і щеплень, в Австралії, у 2013–2014 роках було проведено масштабне клінічне дослідження. Оцінювався судомний фебрильний синдром, як показання до госпіталізації дітей, у прив’язці до вакцинації й без неї.

Епідеміологія

Фебрильні судоми у дітей лякають батьківФебрильні судоми (ФС) зустрічаються у 3-5 % дітей віком від 6 місяців до 6 років. Пік захворюваності припадає на 2 рік життя. У якості провокуючих чинників (крім, власне гіпертермії), розглядаються: спадкова схильність, несприятливе екологічне оточення й інші, окремі явища.

Частіш за все, ФС виникають на піку лихоманки під час гострих вірусних інфекцій, коли температура підвищується різко й на значні цифри.

Перший епізод фебрильних судом, особливо в немовляти, може сильно налякати батьків і, як правило, стає приводом для невідкладного звернення до лікарні. Статистика стверджує, що у 30 % дітей, такі напади повторюються. З передбачуваною реакцією батьків.

Відразу зазначимо, що всі дослідження і спостереження показують повне благополуччя з боку здоров’я таких дітей у подальшому: навіть не поодинокі епізоди ФС не призводять до розвитку епілепсії. Так само, як і не знижують інтелект, успішність, і не сприяють поведінковим розладам.

Роль вакцин

Низка клінічних спостережень свідчать про провокативну роль вакцинних препаратів у плані ФС. Так, епізоди фебрильних судом частіше трапляються після застосування певних препаратів. До таких належать:

  • цілоклітинні коклюшні;
  • кірвмісні вакцини;
  • пневмококові;
  • деякі протигрипозні вакцини.

Тобто, ймовірність розвитку ФС пов’язана з високою імуногенністю вакцини, тим же самим чинником, котрий сам по собі викликає лихоманку з високими цифрами.

Методика дослідження

Гіпертермія і вакцинація, зв’язокБуло проведено статистичний аналіз 1022 випадків госпіталізації дітей, від 6 місяців до 6 років від роду, з приводу фебрильних судом, що сталися вперше. При цьому, випадок ФС враховувався, як пов’язаний із вакцинацією у разі дотримання трьох умов:

  1. Виникав в період 0–2 діб із моменту вакцинації інактивованої вакцини.
  2. Виникав в період 5–14 діб із моменту введення живої ослабленої вакцини.
  3. Виникав в період 0–14 діб після застосування комбінації живої та інактивованої вакцини.

Інші випадки розглядалися, як фебрильні судоми, не пов’язані з вакцинацією.

Результати дослідження

Встановити зв’язок фебрильних судом із вакцинацією вдалося всього в 67 (6 %) дітей, взятих у дослідження. А 94 % або 955 пацієнтів, мали епізоди ФС, не пов’язані із застосуванням будь-яких вакцин.

З виявлених 67 випадків «вакцинального» генезу, 52 дітям (78 %), фебрильні судоми дали протикорові препарати:

  • 40 дітям застосовувалася комбінований препарат проти кору, паротиту, краснухи, Haemophilus influenzae типу b та кон’югат менінгококу C;
  • 12 епізодів припали на застосування вакцини від кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітрянки.

4 випадки стали реакцією на щеплення від дифтерії, правця, безклітинний коклюш та інактивований поліомієліт.

Решту 11 «розділили» між собою вакцини від дифтерії / правця / безклітинного коклюшу, гемофільної палички типу b, гепатиту B та інактивованої комбінованої вакцини проти поліомієліту з 13-валентною пневмококовою кон’югатною вакциною й ротавірусом (7 дітей), вітряна віспа (2 дитини), полівакцина DTaP / IPV / Hib / HepB (1 випадок) і протигрипозне щеплення (1 випадок).

Графік частоти ФС і часу після вакцинації

Висновки

Найбільше епізодів поствакцинальних ФС виникало на 9 день від проведення щеплення. За тяжкістю, «вакцинні» випадки жодним чином не відрізнялися від «невакцинних», що вкотре підтверджує виключно гарячковий генез судом.

На закінчення, дослідники звертають увагу на такий чинник, як супутня інфекція. Так, в 12 % дітей із ФС були симптоми інфекційного процесу: нудота, біль у животі, кашель, риніт, уретрит. З оглядкою на цей критерій, і так мізерне число поствакцинальних фебрильних судом, зменшується ще більше, тому що лихоманка в таких дітей могла бути спричинена інфекцією, а не щепленням.

Для педіатрів: дітей із фебрильними судомами поствакцинального генезу, слід вести так само, як і пацієнтів із подібним діагнозом, що не мають прив’язки до щеплення.

Для батьків: епізод фебрильних судом, навіть якщо він стався після щеплення, не має бути приводом до відмови від подальшої вакцинації. Тому що, захворівши на інфекцією, котру можна попередити щепленням, дитина знову може дати епізод фебрильних судом. І з набагато більшою ймовірністю, ніж у результаті щеплення.

На основі інформації Американскої академії педіатрії.