fbpx

Піраміда прогресування негативного дитячого досвідуВивчення несприятливих переживань дитинства і способів захисту дітей від подій негативного дитячого досвіду (НДД), дозволило виділити кілька ключових факторів, що грають в цьому плані захисну роль. Зокрема, це близьке оточення дитини: батьки, члени родини та сусіди.

З нещодавна, до чинників, котрі впливають на формування НДД, віднесли і школу. Не лише тому, що негативні переживання дитини негативно позначаються на успішності: академічна успішність давно стала одним із критеріїв соматичного і психоемоційного здоров'я дітей. Останніми десятиліттями з'являється все більше свідчень, що слабкі успіхи в школі ще більше підстьобують, посилюють негативні переживання дітей і членів їх сімей.

Розірвати це порочне коло допоможе розробка та впровадження заходів на рівні школи, навчального закладу, покликаних підтримати успішність і психоемоційний стан дітей. Особливу користь від такої стратегії відчуває на собі дитина з НДД.

Роль сім'ї

Найбільш потужним протективним чинником для дитячої психіки очікувано стає наявність члена родини, з яким дитина може спілкуватися на будь-які теми, до якого відчуває безмежну довіру. Як правило, це – один з батьків.

Основні категорії негативних подій дитинстваТрадиційні та найбільш травматичні події пов'язані саме з порушенням зв'язку дитини з батьками: розлучення, смерть, ув'язнення мами чи тата й т.і. В результаті, діти залишаються без психологічної підтримки, необхідної їм для повноцінного дозрівання, формування гармонійної особистості.

Але сімейні зв'язки можуть руйнуватися і в інших ситуаціях, без віддалення дитини від батьків. Для таких випадків необхідно розробляти індивідуальні програми, з опорою на соціальні служби, психологічну допомогу. Тоді є шанс зменшити вплив на дитину стресогенних факторів. Паралельно – усунути наслідки вже отриманих психологічних травм.

І все одно, навіть широке впровадження таких програм не забезпечує повною мірою потреби дітей з НДД.

Роль школи

Більшість досліджень щодо дитячих психічних травм не приймали до уваги один чинник, який не має стосунку до родини. Це – шкільне життя.

Всесвітня організація охорони здоров'я і Центри з контролю і профілактики захворювань визнають, що школа – це не тільки місце для передачі академічних знань, а й місце, де вразливі діти можуть спілкуватися з підтримуючими їх дорослими і однолітками поза своїх сімей.

Формування та підтримка стійких стосунків між дітьми, дітей з вчителями, зміцнення прихильності до школи, чинять помітний запобіжний ефект щодо розвитку депресії,формування схильності до вживання психоактивних речовин та інших видів ризикованої поведінки. До речі, у нас на сайті можна почитати про взаємозв'язок між прихильністю до школи і станом здоров'я учнів (російською мовою).

Створення в школі сприятливої психоемоційної атмосфери, коли у дітей НДД є практично щоденний контакт з турботливими, доброзичливими дорослими і одноліткам, надає чіткий позитивний ефект. Тому що в таких дітей домашня обстановка, як правило, є несприятливою.

Робота фахівця в групі дітей з НДДРезультативності «шкільної реабілітації» сприяють такі чинники:

  • зменшення кількості учнів у класі;
  • підвищення кваліфікації викладачів в плані допомоги дітям з негативним досвідом;
  • включення в штати школи допоміжних фахівців – психолога, шкільних медсестер, соціальних працівників і т.д.;
  • співпраця зі структурами ювенальної юстиції;
  • накопичення досвіду по медіації, вирішенню конфліктів в родинах таких дітей.

Школа і медицина

У майбутньому, нам доведеться усвідомити, що школа має стати пунктом доступу учнів і членів їх сімей до первинної медичної та психологічної (психіатричної) допомоги.

Наприклад, шкільні медичні центри в Америці пропонують учням зі слабкою успішністю кваліфіковану медичну допомогу без відриву дітей від освітнього процесу, в атмосфері конфіденційності та доброзичливості.

Такий підхід сприяє наданню необхідної первинної медико-санітарної та психіатричної допомоги, найбільш відповідає потребам підлітків і вразливих груп дитячого населення. Шкільні, та пов'язані з школою служби охорони психічного здоров'я, особливо ефективні у разі залучення учнів з груп ризику.

Від слів до справи

Досліджень про негативний дитячий досвід є безліч. Однак на практиці було протестовано дуже невелике число запропонованих клінічних стратегій.

Як скоро станеться перехід від етапу документування проблем НДД до реалізації конкретних кроків, залежить від фінансування коригувальних програм.

Дитина, якій допомогли зараз, допоможе іншому в майбутньомуУ перспективі, перехід від слів до справи дозволив би багатьом учням уникнути в майбутньому серйозних клінічних проблем і розладів. Школи в цьому плані є ідеальним інструментом, за допомогою якого може здійснюватися сприяння здоровим соціальним відносинам між учнями.

За рахунок чого у дітей з негативним досвідом з'являється можливість підвищити свою психологічну стійкість і набути позитивних соціальних навичок. Що, в свою чергу, підвищує ймовірність формування здорової атмосфери вже в їх сім'ях, знижує ризик того, що вже їхні діти зазнають на собі негативний і травмуючий вплив нездорової внутрішньородинної субкультури.

За матеріалами Американської Академії Педіатрії