fbpx

Агресія властива лише 7% психічно хворихПсихи, юродиві, неповноцінні – народ придумав масу епітетів, якими позначають людей із психічними відхиленнями. При тому, багато разів ці образливі слова звучали на адресу людей абсолютно необгрунтовано. Але так уже склалося, що в багатьох є стигма, упередженість стосовно тих, у кого розумові процеси реалізуються не так, як очікує суспільство.

Вважаємо, що тут велику роль грає незнання предмета. І, як спосіб боротьби зі стигмою щодо «альтернативно мислячих» індивідуумів, пропонуємо познайомитися з низкою міфів щодо психічних розладів, які вперто циркулюють у нашому суспільстві.

Міф 1

Проблеми з психічним здоров’ям – рідкість у людській популяції.

Насправді

Кожна п’ята людина мала епізоди психічного розладуПрактично 20% населення нашої планети, 1 з 5 (!), мають ті чи інші проблеми із психічним здоров’ям протягом певного періоду часу (року). В одного з 25, психічне відхилення носить серйозний, стійкий характер і впливає на якість життя. Частіш за все трапляються тривожні розлади, депресія, біполярні розлади, шизофренія.

Міф 2

Проблем із психічним здоров’ям немає в молодих людей.

Насправді

Кожен п’ятий підліток має ті чи інші відхилення (що вписується в загальну статистику). Причому, в половини дорослих, котрі мають серйозні психічні проблеми, перші симптоми з’явилися ще до 14 років. Стосовно дітей, такої статистики немає через незрілість у них нервової діяльності, тому розробити суворі критерії норми щодо малечі поки не вдається.

Також важливо: підліткові психічні девіації далеко не завжди є наслідком неправильного виховання, тут грає роль багато чинників. І не всі підвладні контролю з боку як батьків, так і самої дитини теж.

Проте, негативні події, негативний досвід, у дитинстві, можуть стати підґрунтям для розвитку психічного відхилення в більш зрілому віці.

Люди з психопатологією часто нешкідливіМіф 3

Люди з психічними відхиленнями становлять небезпеку для оточуючих і схильні до жорстокості.

Насправді

Переважна кількість психічно хворих людей спокійні й не агресивні. Тільки 7% насильницьких діянь припадають на частку ментально хворих особистостей. Навпаки: саме такі людей стають жертвами насильства в 10 разів частіше, ніж звичайні, здорові індивідууми.

Міф 4

Психічні проблеми – ознака слабкості.

Насправді

Приводом до такої думки стала зовнішня безневинність хворих. Психічне захворювання не має нічого спільного з фізичною силою. І ніяк не сприяє її зменшенню. Це медичний розлад, котрий потребує спеціального лікування. Навпаки: іноді, у пориві страху (частіше) або агресії (рідше), психічно нездорові люди проявляють чудеса фізичної сили.

Міф 5

Наполеон приходить у людину ненадовгоОдного разу виникнувши, проблема з психічним здоров’ям залишається з людиною назавжди, від неї ніколи не вдасться позбутися.

Насправді

Людина постійно змінюється. Психічне здоров’я також ніколи не залишається постійним і підпадає під вплив безлічі чинників. Крім того, багато девіацій психіки провокуються короткочасними ситуаціями, після вирішення яких і нерви приходять до норми. Прискорити відновлення допомагає професійний план лікування.

Так, одужати вдається не всім. Про це необхідно пам’ятати людям, чиї близькі страждають на шизофренію чи біполярний розлад. Однак завдяки повноцінному лікуванню, можна мінімізувати негативні прояви психічного розладу. І лікування необхідно продовжувати стільки, скільки пропише лікар: поліпшення стану на тлі лікування швидко регресує, щойно це лікування припиняється.

Міф 6

Займатися лікуванням психічних хворих – невиправдане заняття.

Насправді

Лікування пацієнтів із психічними розладами в стаціонаріПрийом медикаментів заподіює багатьом хворим дискомфорт. І коли їх близькі не відзначають поліпшень, з’являється бажання від терапії відмовитися. Цього не можна робити. Потрібно враховувати, що препарати – важливий, але не єдиний компонент лікування психічних розладів.

Ефективність терапії значно зростає, якщо вона підкріплюється соціальним компонентом: виявленням проблем пацієнта і їх розв’язанням. Дослідження показують, що від 70 % до 90 % людей повідомляють про поліпшення самопочуття з моменту підключення соціального компонента до терапії.

Міф 7

Лікуванням психічних розладів займаються тільки спеціально призначені для цього люди, лікарі.

Насправді

Допомогти людям із психічними хворобами, під силу кожному. Для цього потрібно не так уже й багато:

  • дайте зрозуміти нужденним людям, що ви відкриті для спілкування;
  • допоможіть психічно хворому знайти, де можна отримати спеціалізовану допомогу;
  • цікавтеся їхніми переживаннями;
  • ставтеся з повагою, не називайте тими словами, які ми винесли в початок статті;
  • висловлюйте підтримку таким способом, який був би зрозумілий людині;
  • не відмовляйтеся від них і не відкидайте.

Особливо багато користі здатні принести близькі психічно нездорових людей, кому не байдуже доля їх підопічного.

Міф 8

Запобігти психічному захворюванню неможливо.

Насправді

Психічні травми дитинства – підґрунтя для психічного розладу в дорослого Завжди можна усунути чинники ризику щодо появи психічних розладів: не створюйте умови для психічних травм навмисно, якщо ж травмуюча подія сталася – не відвертайтеся від близького, хто страждає й не переживайте біль на самоті, зверніться за психологічною допомогою; мінімізуйте стрес, перенапруження на роботі й у родині сприяють послабленню ментальної стійкості людей; додавайте в життя позитиву, уникайте негативних, токсичних людей, більше перебувайте в оточенні здорових, позитивних однодумців із позитивним ставленням до життя; формуйте навички здорового способу життя, дотримуйтеся здорового харчування, не обнуляйте фізичну активність і висипайтеся.

Що потрібно враховувати

Стигма, навколишнє психічні захворювання, не дозволяє нужденним людям отримувати необхідну допомогу й підтримку. Вони бояться того, що про них подумають люди. Тому не звертаються за лікуванням. Через що їх стан часто погіршується.

Іноді люди навіть із незначними психічними розладами позбавляють себе життя, тому що клеймо психічно хворого не дозволяє їм звертатися за допомогою, позбавляє відчуття комфорту в соціумі.

Депресія і смуток – перші ознаки психопатології

Нагадаємо основні ознаки того, що психічний розлад наближається або розвинувся. Відстежуйте в себе і близьких такі явища:

  • тривала, понад тиждень хандра, депресія;
  • регулярні труднощі з концентрацією уваги;
  • надзвичайно виражені емоційні почуття й переживання;
  • відмова від спілкування з друзями, від хобі, від соціальних мереж;
  • різкі перепади настрою;
  • зловживання алкоголем, прийом наркотиків;
  • схильність до не спровокованої агресії, насильства;
  • марення, параноїдальні ідеї, діалоги з невидимими співрозмовниками;
  • наполегливі думки про заподіяння шкоди собі чи іншим людям.

Помітити такі відхилення найпростіше членам сім’ї. І тоді важливо не виштовхнути себе з кола довіри людини, а навпаки – ще більше зблизитися з нею. І звернутися по кваліфіковану допомогу до психологів, психіатрів. Зрозуміло, консультація фахівця необхідна, якщо подібні симптоми відзначаються у вас самих.

На основі інформації Американської Академії сімейних лікарів