fbpx

Вакцинація від коруДо винаходу вакцини від кору, нею заражалися практично всі люди: до 6 років, хворобу переносила майже половина дітей, а до 15 років, відсоток тих, хто перехворів на кір, сягав 90 %. Тяжкі ускладнення (енцефаліт і смерть) щорічно реєструвалися у 0,2 % хворих. Але з моменту винаходу вакцини, в 1963 році, захворюваність на кір до кінця 1960-х років, вдалося знизити на 99 %. Це дані по США, тут з 2000 року кір визнана «виведеною» з країни – прим. перекладача.

Так що ефективність щеплень, як то кажуть – доказів не потребує. Потрібно лише дотримуватися правил вакцинації.

Чому почали боятися вакцини?

В Україні, захворюваність на кір знову набуває мало не епідемічного характеру. І причина тут у зриві календаря щеплень від цієї хвороби. Багато людей відмовляються від щеплень самі й не дозволяють робити їх своїм дітям.

Приводом до такої поведінки послужила стаття одного зі співробітників Royal Free College (Лондон), опублікована в 1998 році в авторитетному виданні The Lancet.

Автор статті, Ендрю Вейкфілд (Andrew Wakefield), стверджував, що йому вдалося встановити безперечний зв’язок між вакциною від кору-паротиту-краснухи (КПК) і розвитком аутизму, запальних захворювань кишечника. Через шість років, видання визнало, що доказів такого зв’язку немає й у 2010 році, стаття була визнана помилковою, її відкликали. А самого Уейкфілда позбавили ліцензії на медичну практику за шахрайство в дослідницькій діяльності.

Але насіння впало на родючий грунт і по всьому світі, люди стали відмовлятися від щеплень проти кору.

Як наслідок, у всьому світі утворився досить широкий й численний прошарок не імунних людей, що своєю чергою, створило передумови для старту епідемічного процесу по кору.

Правила вакцинації

Збудник кору має вкрай слабку мінливість. Завдяки цьому, синтезована багато років тому вакцина, залишається актуальною й понині. Але для забезпечення гарантованого імунного захисту, необхідно врахувати, що від 2 % до 5 % людей не розвивають належний рівень імунітету після одноразового введення вакцини.

Тому в календарі профілактичних щеплень передбачена як вакцинація, так і ревакцинація. Також регламентовано позачергові щеплення для контактних людей, у разі розвитку епідемічного процесу.

Отже, першу дозу КПК вводять у 12 місяців. Це – вакцинація.

Потім слідує ревакцинація. Її роблять приблизно у віці 6 років, перед оформленням дитини в школу.

Якщо є ризик зараження – слід зробити щеплення дитині до року, тоді це щеплення вважається нульовою дозою, й далі дитини прищеплюється за календарем.

Також повинні вакцинуватися дорослі віком 18–35 років, які не хворіли на кір, які не були щеплені раніше або не мають відомостей про вакцинацію проти кору (імунізація проводиться дворазово з інтервалом не менш, як 1 місяць між щепленнями*). Вакцинація необхідна всім, хто контактував з хворою на кір людиною, у кого немає достовірних відомостей про зроблені щеплення проти кору або перенесену в минулому активну хворобу.

Вакцини проти кору створюють надійний імунітет, що зберігається більш ніж 20 років. Втім, для оцінки ризику зараження можна зробити аналіз на титр протикорових антитіл. Якщо він буде достатньо високий, то позачергова вакцинація гостро не потребується.

І звичайно, щеплення необхідно зробити всім, у кого немає вагомих доказів імунізації: відміток про щеплення від кору в медичній документації. Будь-які усні запевнення слід відхиляти й переконувати пройти вакцинацію.

* Американська академія педіатрії стверджує, що пауза між щепленнями має становити не рівно 30 днів, а мінімум 28 – прим. перекладача.

На основі інформації Американскої академії педіатрії.