fbpx

 Гіперактивність у дитини серйозна проблемаСиндром дефіциту уваги / гіперактивності (СДУГ) – широко поширене хронічне дитяче захворювання, котре характеризується гіперактивністю, неуважністю, імпульсивністю та слабкою здатністю до концентрації уваги.

Обгрунтування

Приблизно в половини таких дітей, девіації психіки зберігаються і в зрілому віці. Обтяжується все тим, що паралельно зі СДУГ, такі діти часто мають ще й інші психічні розлади. Багатьом із них необхідне інтенсивне лікування, багато хто потребує соціальної допомоги.

При цьому причини, котрі сприяють розвитку СДУГ, до кінця не встановлені. Одна з теорій стверджує, що підгрунтя таких розладів закладається ще внутрішньоутробно, внаслідок гіпоксичних станів плода. Щоб перевірити цю тезу, у США в 2012 році було проведено масштабне дослідження, короткий розгляд якого і пропонуємо нижче.

Організація дослідження

Для аналізу було взято 464 317 медичних карт дітей, що народилися в Kaiser Permanente Southern California в періоді 1991-2005 років. Основним критерієм вибірки було народження дитини в строк не раніше 28 тижнів, глибоко недоношені діти до вибірки не брались. Також із дослідження виключалися не доведені випадки СДУГ, що значно підвищило статистичну достовірність результатів.

У результаті вдалося скласти групу з 13 613 дітей, які проходили лікування від СДУГ у віці 5-11 років (період 1995-2010 роки). Контрольна група становила 68 065 їх здорових однолітків (з розрахунку 5 дітей без СДУГ на одну дитину з таким діагнозом).

Згодом, 1,5 % дітей із контрольної групи, також був встановлений діагноз СДУГ (1000 пацієнтів).

Результати та висновкиНароджена хворою внаслідок внутрішньоутробної гіпоксії дитина

Опускаючи копіткі статистичні розрахунки, організатори дослідження повідомляють, що їм вдалося відстежити зв’язок між підвищеним ризиком розвитку СДУГ та ішемічними ризиками в плода.

Найбільш вагомими чинниками щодо розвитку СДУГ виявилися такі:

  • оцінка Апгар менш, ніж 7 балів через 5 хвилин після народження;
  • необхідність у проведенні реанімаційних заходів;
  • тазове або поперечне передлежання на момент початку родової діяльності;
  • обвиття шиї пуповиною;
  • важкі гестози, еклампсія в матері.

Дослідникам не вдалося встановити зв’язок між ситуаціями з раннім відшаруванням плаценти й розвитком СДУГ.

У цілому, серед дітей зі СДУГ, 24 % стикалися із гіпоксичними станами в допологовому періоді. У контрольній групі, без психічних девіацій, ішемічні явища відзначалися у 20,9 %.

Такі цифри дають можливість стверджувати про вплив ішемії плода на ризик розвитку в подальшому синдрому гіперактивності / дефіциту уваги в дитини.

Однак немає підстав стверджувати, що гіпоксія – єдиний фактор ризику щодо СДУГ. І це вкотре підтверджує поліетіологічність цієї патології.

За матеріалами Американської Академії Педіатрії