Спортивні травми зі струсом мозку в підлітковому віці, є серйозною проблемою охорони здоров’я та системи освіти. Причина у відсутності дієвих механізмів лікування й реабілітації таких дітей: понад 30 % підлітків, навіть через місяць після подібних травм, зазначають в себе негативні симптоми. Тому, якомога можна більш раннє відновлення фізичних кондицій, дозволяє пацієнтам швидше відновити заняття спортом.

Загальновизнаним стандартом допомоги пацієнтам зі струсом мозку вважається мінімальна активність до повної регресії симптомів.

Однак, деякі сучасні дослідження показали, що помірна фізична активність або аеробні фізичні вправи (знову таки – не з максимальним навантаженням), не завдають шкоди та навіть приносять користь, дозволяючи підліткам після спортивного струсу мозку швидше повернутися до звичної фізичної активності.

Щоби переконатися в цьому, порівняємо ефективність аеробних вправ підпорогового навантаження з плацебоподібною програмою вправ на розтягування серед підлітків, що отримали таку травму.

Вихідні дані

Рандомізоване клінічне дослідження проводилося фахівцями UBMD Orthopaedics & Sports Medicine, одного з підрозділів Державного університету Нью-Йорка. У дослідження включили 103 підлітки віком від 13 до 18 років, у яких протягом останнього тижня стався спортивний струс мозку. Учасники бралися в дослідження з вересня 2015 по червень 2018 року. Усім їм було встановлено діагноз легкого струсу головного мозку за критеріями International Concussion in Sport Group.

Групи формувалися випадковим чином, без прив’язки до статевої належності. До групи для занять аеробними вправами з підпороговим навантаженням було відібрано 52 пацієнти, для занять на розтягування (плацебоподібного), відібрали 51 підлітка.

Обидві групи (і навантаження й розтяжки), підліткам на час занять встановлювалися монітори серцевої діяльності. Для обох груп створювалися однакові умови відпочинку.

Результати дослідження

Статистичний аналіз зібраних даних показав, що підлітки з першої групи відновлювалися за 13 днів, у той час, як у групі розтяжки, відновлення тривало 17 днів.

Після закінчення 30 днів від моменту отримання травми, відтерміновані симптоми зберігалися в 7 дітей із групи розтяжки та всього у 2 з основної, яка отримувала аеробні навантаження.

Висновки

Результати дослідження дають підстави вважати, що фізичні навантаження помірного ступеня, розпочаті вже протягом перших 48 годин після спортивного струсу мозку, можуть сприяти швидшому й безпечному одужанню.Механізми такого ефекту поки не відомі, певна роль відводиться нейропластичності та активації кровообігу в центральній нервовій системі.Самі дослідники вважають, що зазначені ними результати повинні стати основою та приводом для подальших, більш масштабних досліджень із цього напрямку.

Ґрунтуючись на отриманих результатах, кілька авторитетних медичних спільнот стали відмовлятися від догматичного принципу «відпочинок – краще відновлення». Зокрема, AAP sз обережним оптимізмом розглядають можливість включення дозованих аеробних вправ, як доповнення лікування спортивних струсів мозку легкого характеру.Необхідно зауважити, що результати дослідження не можна поширювати на дітей молодшого віку, дорослих із факторами ризику серцево-судинних захворювань і пацієнтів зі струсом мозку, які не мають спортивної підготовки.