Діарея мандрівників вважається одним із найбільш передбачуваних захворювань, пов’язаних із туризмом. Залежно від території, куди відбувається вояж, частка людей, котрі відчують негаразди, становить від 30 % до 70 %. У багатьох, діарея мандрівників протікає в легкій або помірній ступені. У більшості все пройде само по собі.
Проблема в тому, що мандрівники й туристи часто починають самостійний прийом антибіотиків, з профілактичною метою. І такий механізм, міжнародні дослідники вважають важливою частиною формування та поширення медикаментозної стійкості мікроорганізмів.
Діарея мандрівника, неважливо, вірусного чи бактеріального генезу, проявляє себе гострою появою типових симптомів:
На користь діареї мандрівника свідчить та обставина, що подібні ознаки розвиваються через 6–72 години від моменту прибуття «на місце». При ураженні найпростішими, інкубаційний період становить 7–14 днів.
У більшості, бактеріальна діарея мандрівників пройде за 3–7 днів, а вірусна – за 2–3 доби. Навіть без лікування. Але іноді прояви інфекції потребують уваги й медикаментозного лікування.Для уточнення показань до терапії, група експертів використовувала такі критерії класифікації діареї мандрівників:
Ще виділяється стійка форма, коли діарея триває 2 тижні чи довше.Поява домішок крові в калі завжди вважається важким станом, незалежно від того, наскільки сильно турбує рідкий стілець самого пацієнта.
Всі експерти одностайні: профілактичні заходи необхідні. Особливо, щодо людей, які змушені подорожувати з робочою необхідністю.Серед усіх рекомендацій, найбільшою доказовою силою володіють наступні:
Хорошою альтернативою профілактичному прийому антибіотиків вважається застосування субсаліцилату вісмуту. Мінімальною вважається доза 1,05 г препарату на день, максимальний профілактичний ефект досягається дозою 4,2 г на день, розділеною на 4 прийоми.
Необхідно враховувати, що солі вісмуту можуть фарбувати стілець у чорний колір.Щодо профілактичної ефективності прийому пробіотиків, доказова база бідна, обґрунтовані клінічні рекомендації з такого питання відсутні.
Активність заходів залежить від ступеня тяжкості патології.
Застосування антибіотиків не рекомендується. Для лікування слід розглядати прийом лопераміду й субсаліцилата вісмуту. Починати варто з прийому 4 мг лопераміду й додатково – по 2 мг після кожного рідкого випорожнення, максимально – до 16 мг лопераміду в день.
Допускається застосування антибіотиків, якщо діарея змушує людину змінювати свої плани на відпочинок чи роботу. Препаратами вибору повинні ставати азитроміцин і рифаксимін. Фторхінолони, через ризики важких побічних явищ, слід розглядати як препарати другого ряду.До антибіотиків можна додавати лоперамід. Є спостереження, що навіть монотерапія лоперамідом чинить позитивний ефект при помірному ступені тяжкості діареї мандрівників.
Обов’язково потрібні антибіотики. Рекомендується орієнтуватися на одноразовий прийом обраного препарату, в дозі, розрахованій по масі тіла пацієнта. Якщо симптоматика не зникла за 24 години, прийом ліків необхідно продовжити до трьох днів.Також необхідно симптоматичне лікування – регідратація, дезінтоксикація.
Кожна людина, котра збирається в подорож до інших регіонів, повинна заздалегідь уточнити інформацію про особливості біому тубільної популяції та епідеміологічний стан.Із собою в подорож необхідно брати лоперамід, субсаліцилат вісмуту й один із трьох, зазначених вище антибіотиків. Профілактичний прийом антибіотика показано лише при високому ризику патології, наприклад – при анамнестичних даних про тяжкий перебіг діареї в людини.
У разі виникнення симптомів, починати потрібно з прийому лопераміду. Антибіотики підключаються, якщо діарея занадто обмежує активність мандрівника.У разі неефективності заходів протягом 3 діб, необхідно звертатися в клініку для обстеження й підбору індивідуального лікування.