Підлітковий вік рідко проходить без штормів, гормональних і емоційних. Тому й конфлікти серед тінейджерів не рідкісні. Коли сварка спалахує вдома, батьки можуть і повинні вміти її погасити. Складніше, коли напружені стосунки виникають між підлітками в колективі. Тоді розвиток і результат суперечки залежать від навичок ведення конфлікту, яким дитини потрібно навчати вдома, у школі.
Уникати конфліктів
Підліткам на рівні родини необхідно пояснювати, як можна погасити конфлікт у самому зародку. Донесіть такі тези:
- для того, щоби не допустити бійки, потрібно більше мужності, ніж для того, щоби її розпочати;
- жодна бійка не розв’яже проблему, що виникла, а тільки посилить її;
- коли людина злиться, але стримує себе й не затіває, чи не вплутується в бійку, вона обов’язково вийде з неї переможцем.
Обов’язково розкажіть, що є діти, з якими складно ладнати, тому що вони через нюанси виховання або інших причин, люблять провокувати конфлікти. Легко впадають у гнів і провокують однолітків на бійку, дражняться, організовують конфлікти між іншими дітьми.
Контролювати гнів
У моменти гніву й люті, підлітки можуть у школі або вдома накоїти багато такого, про що доведеться шкодувати. Причому неприємності можуть бути досить великими, аж до того, що дитина відмовиться відвідувати школу. У свою чергу, наслідки пропусків занять бувають вельми серйозними.
Щоб успішно контролювати гнів, необхідно добре знати це почуття. Поясніть дитині на словах, як можна зрозуміти, що вона у гніві, через що її його самокритика знижена.
Почніть із причин:
- люди зляться, коли зачіпають їхні почуття або їм не дають зробити те, що їм хочеться;
- коли їх оббрехали інші;
- коли коло спілкування не розуміє підлітка;
- коли оточуючі поводяться не так, як від них чекають.
Розкажіть про ознаки, якими гнів проявляється:
- частішає серцебиття;
- обличчя стає гарячим;
- шкіра обличчя вкривається потом;
- спрощується, випрямляється процес мислення;
- стає важко дихати, виникає відчуття нестачі повітря;
- тіло переповнюється енергією, але направити її хочеться на руйнування чого-небудь.
Найбільше уваги звертайте на контроль процесу мислення. Тільки навчившись заспокоювати хід думок, можна сподіватися на холодний розум і адекватні дії. Тільки тоді підліток буде здатен висловити почуття, що його охоплюють, спокійними зваженими словами, а не образами чи кулаком.
Контролювати себе
Навчіть дитину навичкам самоконтролю. Завдяки їм, підліток зможе розпізнавати в себе деструктивний настрій на підставі описаних вище ознак гніву.
Щоб успішно контролювати гнів, необхідно добре знати це почуття. Поясніть дитині на словах, як можна зрозуміти, що вона у гніві, через що її його самокритика знижена.
Щоби вийти з такого стану в школі, потрібно заспокоїтися: зробити кілька глибоких вдихів, не поспішаючи порахувати до 10. Якщо гнів наздогнав вдома, то можна побити подушку, послухати музику, влаштувати пробіжку.
Краще, звичайно, фізична активність: вона дозволяє організму правильним шляхом утилізувати накопичені в крові продукти стресу.
Вислухати
У разі конфлікту в підлітковому колективі, необхідно тримати дистанцію від джерела гніву, кривдника. При цьому важливо стояти прямо, не відводити очей від провокатора й розмірено, глибоко дихати.
Заспокоїтися
У ситуаціях, коли в підлітка самого з’являється бажання вчинити конфлікт чи бійку, потрібно спробувати втілити бажання в слова, іноді цього вистачає, щоби мозок розібрався, і на зміну деструктивним діям запропонував конструктивний план. Перше питання, яке варто поставити собі – “Чому я злюся?” Друге – “Що мені зробити, щоби не злитися?”.
Ухилитися
Не варто ображати кривдника у відповідь. Це допоможе уникнути контрвипадів та бійки. При цьому варто замислитися, чого хоче опонент, якщо, звичайно, його мова не складається з одних лише образ.
Потрібно намагатися уникати спілкування із забіяками, щоби рідше потрапляти в ризиковані, кризові ситуації.
Розрядити ситуацію
Навчіть підлітка знаходить способи вирішення конфлікту без агресії. Наприклад:
- за допомогою гумору: «Поб’ємося, виваляємося на землі, застудимося ще»;
- за допомогою попередження про наслідки: «Якщо поб’ємося, обох виженуть із класу / викличуть батьків у школу / залишать після занять» й т.і.;
- за допомогою тактичного відступу: просто піти, не звертаючи уваги на образливі слова в спину.
І найголовніше: діти роблять так, як чинять їхні батьки. Тому мамам і татам варто бути гарним прикладом для своїх дітей. Якщо ж дитина стала патологічно конфліктною, її варто показати лікарю.
Приклад (на щастя – досить рідкісний): при пухлині гіпофіза звужується поле зору. Підліток цього не усвідомлює і штовхає, зачіпає людей з оточення просто тому, що не бачить їх. А це стає приводом для постійних конфліктних ситуацій.
