Статистика ВООЗ по світі в цілому, свідчить, що кожні 40 секунд одна людина позбавляє сама себе життя. У Європі, лідером з кількості самогубців, є Україна.
Причин вистачає: складна економічна ситуація, напружена внутрішня ситуація, бойові дії, до яких залучено кілька десятків тисяч військових і не злічити скільки цивільних осіб.
Ситуація ускладнюється тим, що в лікарів немає точного інструменту раннього прогнозування самогубства.
Але спроби розробити критерії ризику суїциду, які дозволили б запобігти трагедії, тривають. Найбільш інформативними вважаються глибина депресії та її динаміка.
Інший підхід до визначення суїцидального ризику
Основною причиною, котра заважає скласти об’єктивну оцінку схильності до самогубства, вважається короткочасність проведення тестів. При психологічному обстеженні, проведеному одноразово, тести характеризують стан людини на певний момент часу. Таку оцінку можна вважати підходящою для довгострокового прогнозу за ризиком суїциду.
Дослідники кафедри психіатрії медичного університету Пітсбурга в якості основного симптому, що свідчить за ризик суїциду, обрали глибину й динаміку депресії.
Організація дослідження
Спостереження за 663 пацієнтами із середнім віком 23,8 року, здійснювалося протягом 12 років. Паралельно, проводилася оцінка стану їх батьків (318 осіб). Тести на глибину депресії проводилися періодично, з використанням стандартних оцінок.
До групи під тривале спостереження бралися молоді люди, у яких був вищий ризик суїциду, і водночас, – ознаки афективного синдрому відзначалися й у їх батьків.
Сам термін «спроба самогубства» розглядався з двох позицій. Вузька – реально вчинені спроби суїциду й широка – суїцидальна поведінка і спроби самогубства, не доведені до вирішального моменту.
Критерії ризику
Аналіз зібраних даних показав, що найбільшу прогностичну цінність мають наступні чинники:
- молодший вік;
- схильність до перепадів і розладів настрою;
- епізоди жорстокого поводження в дитячому віці;
- спроби суїциду, котрі раніше вчинялися самим об’єктом дослідження;
- спроби суїциду, до яких вдавався будь-хто з членів його родини.
Було встановлено, що наявність будь-яких трьох ознак вказує на високий ризик спроби самогубства з чутливістю у 87 % і специфічністю в 63 %, що на кілька порядків перевершує всі раніше застосовувалися моделі оцінок.
Висновки
Як показав аналіз результатів дослідження, єдиними клінічними характеристиками, вірогідно пов’язаними з ризиком спроби суїциду, виявилися симптоми важкої та прогресуючої депресії. Встановлення факту важкої депресії має, у плані прогнозу самогубства, чутливість 87 % і специфічність у 63 %.
Імпульсивна поведінка, запальний характер і напади агресії, предикторами суїцидальних спроб не виявилися.
Водночас, серед негативних прогностичних чинників визначається вік, менший за 30 років. Рівнозначними за значенням стали спроби самогубства з боку батьків. І третя негативна прогностична ознака – жорстокість із боку батьків стосовно об’єкту дослідження у дитячому віці.
Описані чинники варто застосовувати для відбору груп ризику з суїциду. Згодом, за такими людьми необхідно забезпечити регулярний психологічний контроль. У разі виявлення ознак депресії, або її прогресування – посилити контроль за їхнім психосоматичним станом із метою профілактики спроб до самогубства.
