СТАТТЯ
Щодо асоціації деменції зі споживанням алкоголю, у медичному світі зберігається невизначеність. Одну зі спроб прояснити це питання спробували здійснити представники Американської галузі охорони здоров’я з Гарварду.
Метою дослідження було встановити, чи пов’язане вживання алкоголю з ризиком деменції й зниженням когнітивних здібностей у людей похилого віку з уже наявними легкими когнітивними порушеннями й без них.
Як виявилося, навіть часте вживання невеликих доз алкоголю пацієнтами, у яких когнітивні розлади були відсутні, сприяло зниженню ризику розвитку деменції. Також немає доказів, що в людей зі вже наявними когнітивними розладами, такий режим споживання алкоголю сприяє погіршенню стану.
Однак вдалося встановити, що нечасте споживання алкоголю у великих дозах погіршує стан вищої нервової діяльності, сприяє прогресуванню деменції, якщо вона вже є. І підвищує ризик розвитку, якщо її немає.
Пляшка пива
0.35 л
12 унцій
Порція міцного
30 мл
1.5 унції
Келих вина
150 мл
4-5 унцій
Склянка аперитиву
150 мл
4-5 унцій
Для цього було проаналізовано результати масштабного дослідження GEMS (Ginkgo Evaluation of Memory Study), що проводилося в США з 2000 до 2008 року. Аналізу піддалися дані 3021 учасника дослідження, вік яких склав 72 роки та старше. У всіх них, на момент початку дослідження, ознаки деменції були відсутні. Середній вік респондентів склав 78 років, 46,2 % були жінками.
Дані щодо частоти та кількості споживання алкоголю, надавали самі респонденти. У якості мірила дози виступав “дринк”. Це традиційна для США кількість алкогольного напою, котра відповідає 14 мілілітрам чистого етанолу. Як правило, це – 30 мл міцного 40-градусного напою або 150 мл сухого вина або 100 мл кріпленого вина або 350 мл пива.
На тлі зростання числа людей, які страждають на хворобу Альцгеймера (ХА) та інші форми старечого недоумства (деменції), вплив вживання алкоголю на розвиток таких патологічних станів, привертає увагу. Особливо, з огляду на досить широке поширення традиції вживання спиртних напоїв, навіть серед літніх людей.
При цьому вже були дані, що помірне споживання алкоголю не чинить вираженого згубного впливу на когнітивні функції людини. І, навіть, є протективним чинником у плані серцево-судинних захворювань.
Однак залишалися неуточненими три моменти:
Щоби внести ясність у ці питання, було вивчено зв’язок самооцінки споживання алкоголю з частотою розвитку деменції та ХА.
Кроме опроса относительно потребления спиртных напитков, респонденты проходили тестирование когнитивных функций и определение имеющейся изоформы APOE (ɛ2, ɛ3 или ɛ4). Сравнение когнитивных показателей проводилось на начало исследования и спустя несколько лет (средний диапазон составил 6,0 (4,9-6,5) лет).
Під час базового візиту, учасники повідомили про свою частоту споживання пива, вина чи лікеру в днях на тиждень, а також про їхню звичайну кількість бляшанок чи пляшок пива.
Класифікували учасників, відповідно до споживання ними алкоголю, наступним чином:
У якості контрольної групи, при відсутності інформації про попереднє вживання алкоголю, вважалися учасники, котрі вживають менш, ніж 1 дринк на тиждень.
Оцінка стану центральної нервової системи проводилася з використанням 10 нейропсихологічних тестів (за методикою 3MSE), шкали клінічної оцінки деменції та шкали оцінки ХА (ADAS- Cog). Надалі, тестування повторювалося кожні 6 місяців (ADAS-Cog – раз на рік) до появи ознак деменції або смерті респондента (з огляду, що наставало раніше).
В дальнейшем, тестирование повторялось каждые 6 месяцев (ADAS-Cog – раз в год) до появления признаков деменции или смерти респондента (смотря, что происходило раньше).
Для досягнення суворої неупередженості дослідження, авторами враховувалися всі можливі чинники, здатні призвести до смерті пацієнта: вік, раса, наявність діабету й метаболічного синдрому, рівень холестерину й ліпопротеїдів у крові, тип APOE (E22, E23, E24, E33, E34, E44 або його відсутність) і т. і.
У цьому дослідженні літніх людей, зв’язок самооцінки вживання алкоголю з ризиком розвитку деменції, ймовірно, визначається за трьома окремими критеріями: початковий стан функцій пізнання на старт дослідження, доза споживаного алкоголю й частота.
Серед учасників без когнітивних порушень на початковому етапі, щоденне вживання спиртного в малих кількостях було пов’язане з більш низьким ризиком деменції, ніж вживання спиртного рідше, але у великих кількостях.
Серед учасників з уже наявними пізнавальними розладами, споживачі більш, як 14,0 дринків на тиждень, мали найсерйозніше зниження когнітивних здібностей, у порівнянні з тими, хто п’є менше ніж 1,0 дринк на тиждень.
Такі результати показують, що під час догляду за людьми похилого віку, лікарям варто ретельно оцінювати всі аспекти питної поведінки та пізнавальної функції, надаючи пацієнтам рекомендації зі споживання алкоголю.
Попри високу об’єктивність, низку чинників врахувати не вдається. Через що, результати дослідження залишаються обмежено об’єктивними:
З цих причин, отримані результати не можуть безпосередньо сприйматися в якості клінічних рекомендацій. Проте, Американське товариство геріатрії пропонує літнім людям, котрі споживають алкоголь, обмеження в 7 дринків на тиждень.
Такий висновок також відповідає спостереженню, що часте вживання спиртного в невеликих кількостях, як правило, пов’язується з найнижчим ризиком серцево-судинних захворювань і ризиком діабету 2 типу. Тобто патологіями, котрі мають із деменцією кілька спільних чинників ризику.